Згідно з положеннями ст. 180 Сімейного кодексу батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов’язку можуть визначатися за домовленістю між ними. Один із батьків, який проживає окремо від дитини може брати участь у її утримані у грошовій формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері чи батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Ст. 182 СКУ визначає обставини, які враховуються судом при визначені розміру аліментів:

Стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

Стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів

Наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

Інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів встановлюється в кожному випадку індивідуально.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аліменти у частці від доходу , що буде стягуватися з матері чи батька дитини визначається судом відповідно до положень ст. 183 Кодексу. У твердій грошовій сумі аліменти призначаються за заявою платника або одержувача у випадках, якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, частину доходу одержує в натурі або ж є інші істотні обставини.

У випадку, якщо розмір аліментів у твердій грошовій сумі менший за мінімальній розмір (30% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку) , то дитині призначається державна допомога у розмірі різниці між розміром аліментів і прожитковим мінімумом.

Максимальний розмір аліментів відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України “Про виконавче провадження” не може перевищувати 70 відсотків заробітної плати платника.

Розмір аліментів може бути змінений відповідно до ст. 192 СКУ за позовом платника або одержувача, якщо відбулися зміни матеріального або сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я.

Батьки можуть врегулювати питання сплати аліментів самостійно без звернення до суду шляхом укладання письмового нотаріально посвідченого договору відповідно до ст. 189 Кодексу. В договорі вони визначають розмір і строки виплати. Умови, що містяться у договорі не можуть суперечити законодавству та інтересам дитини. У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника відбувається за поданням ним заяви за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії. Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати,пенсії, стипендії. На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню заяви та виконавчих документів, перевищує половину розміру доходу, незалежно від того стягуються з особи аліменти на іншу дитину чи ні.

Також, з дозволу органу опіки і піклування батьки можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (ст. 190 СКУ). В такому разі, той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно утримувати її. Відповідно до пункту 7 цієї статті цей договір може бути розірваний за позовом відчужувача нерухомого майна, у випадку невиконання тим із батьків. З ким проживає дитина, обов’язку по її утриманню.

Сторони можуть звернутися до суду у разі відсутності між ними угоди. Якщо така угода була укладена вони мають можливість звернутися до суду з позовом про визнання її недійсною і встановлення нового розміру та порядку сплати аліментів. Відповідно до ст. 191 СКУ аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову, за минулий час вони можуть бути присуджені, якщо позивач надасть докази ухиляння відповідача від сплати аліментів і вжиття заходів з його боку для їх одержання.

Якщо аліменти встановлюються судом відповідач має можливість виконувати судове рішення добровільно. У випадку не бажання відповідача сплачувати аліменти позивач має право звернутися до органів Державної виконавчої служби із заявою. Після цього на підставі виконавчого листа та рішення про стягнення аліментів державний виконавець відкриває виконавче провадження. На підставі відкритого виконавчого провадження кошти на утримання дитини стягуються в примусовому порядку на рахунок позивача.

Якщо за аліментами, присудженими у частці від доходу виникла заборгованість, то вона визначається з розміру фактичного заробітку, який одержував платник за час, протягом якого не провадилося їх стягнення; якщо на час виникнення заборгованості не працював – заборгованість визначається із доходу, який фактично одержує; якщо не працював і не працює, то – з середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості обчислюється державним виконавцем, у разі виникнення спору – судом.(ст. 195 СКУ).

Одержувач аліментів маж право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Заборгованість за аліментами може бути відстрочена або розстрочена за рішенням суду, з урахуванням матеріального чи сімейного стану платника. В окремих випадках (тяжка хвороба) платник аліментів може бути звільнений від сплати заборгованості повністю або частково.

Крім того, в ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначається, що у разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника.